The Port of Odesa / Порт Одеси

The port has been central to Odesa’s identity since the city’s founding at the end of the 18th century. Established in 1794 under the Russian Empire, Odesa was conceived first and foremost as a maritime gateway to the Black Sea. The harbor quickly became the engine of the city’s growth, attracting merchants, sailors, and migrants from across Europe and the Mediterranean. Greeks, Jews, Italians, Armenians, Ukrainians, Russians, and many others shaped Odesa into a distinctly cosmopolitan city—its openness, humor, and cultural diversity rooted in the rhythms of trade and seafaring life.

Throughout the 19th and early 20th centuries, the port connected the fertile hinterlands of southern Ukraine to global markets. Grain exports, in particular, turned Odesa into one of the most important commercial hubs of the Black Sea region. The harbor was not only an economic center but also a social one, structuring urban life, labor, and the city’s relationship with the wider world.

Today, the port remains strategically vital. Since the full-scale invasion, it has become one of the main export routes for Ukrainian wheat and other agricultural products, crucial not only for the national economy but also for global food security. At the same time, the harbor is a frequent target of Russian drone and missile attacks. Strikes on port infrastructure underscore its military and economic significance, while reinforcing its vulnerability.

In wartime Odesa, the port stands as both lifeline and target—a place where the city’s past as an open, multinational trading hub collides with the realities of modern warfare, and where the struggle to keep global connections alive continues under constant threat.

Порт є центральною складовою ідентичності Одеси з моменту заснування міста наприкінці XVIII століття. Створена у 1794 році, Одеса від початку замислювалася передусім як морські ворота до Чорного моря. Гавань швидко стала рушієм зростання міста, приваблюючи купців, моряків і мігрантів з усієї Європи та Середземномор’я. Греки, євреї, італійці, вірмени, українці, росіяни та багато інших сформували Одесу як виразно космополітичне місто, відкритість, гумор і культурна різноманітність якого виросли з ритмів торгівлі та морського життя.

Упродовж XIX — початку XX століття порт поєднував родючі землі півдня України зі світовими ринками. Передусім експорт зерна перетворив Одесу на один із найважливіших торговельних центрів Чорноморського регіону. Гавань була не лише економічним осередком, а й соціальним простором, що формував міське життя, працю та зв’язок міста з зовнішнім світом.

Сьогодні порт залишається стратегічно важливим. Після початку повномасштабної війни він став одним із головних маршрутів експорту української пшениці та іншої сільськогосподарської продукції, що має значення не лише для економіки країни, а й для глобальної продовольчої безпеки. Водночас гавань є постійною мішенню російських атак дронами та ракетами. Удари по портовій інфраструктурі підкреслюють її військове й економічне значення, водночас оголюючи її вразливість.

У воєнній Одесі порт постає і як життєва артерія, і як ціль для ударів — місце, де минуле міста як відкритого багатонаціонального торговельного центру стикається з реаліями сучасної війни, а боротьба за збереження глобальних зв’язків триває під постійною загрозою.