During the war, political activities, events and even protests have taken place in Odesa.

Під час війни в Одесі відбувалися політичні активності, події й навіть протести.

Nataliia Mykhailenko

City Day - 2 September

Odesa City Day, marked annually on 2 September, continues to be observed during the war, though in a reduced and regulated form. Public events are limited in scale, closely coordinated with security services, and adjusted to the risk of air-raid alerts. Some activities are cancelled at short notice; others take place briefly or indoors. Celebrations are concentrated in a small number of controlled locations. Police presence is visible, and large gatherings are avoided.

Despite these constraints, City Day remains a fixed date in the civic calendar. It serves as a point of continuity and a reminder of local identity at a time when public life is shaped by uncertainty. In wartime Odesa, the day persists not as a large-scale celebration, but as a subdued acknowledgment of the city and its ongoing life.

День міста — 2 вересня

День міста Одеси, який щороку відзначають 2 вересня, продовжують відзначати й під час війни, хоча в обмеженому та регульованому форматі. Публічні заходи мають невеликий масштаб, тісно координуються з безпековими службами та адаптуються до ризику повітряних тривог. Частину подій скасовують в останній момент; інші відбуваються коротко або в закритих приміщеннях. Святкування зосереджені в обмеженій кількості контрольованих локацій. Присутність поліції є помітною, масових скупчень уникають.

Попри ці обмеження, День міста залишається сталою датою в міському календарі. Він слугує точкою тяглості та нагадуванням про локальну ідентичність у час, коли публічне життя формується невизначеністю. У воєнній Одесі цей день існує не як масштабне свято, а як стримане визнання міста та його триваючого життя.

Odesa City Day 2025, Viacheslav Onyshchenko

Campaign for the release of Prisoners of War

В Одесі регулярно відбуваються акції з вимогою звільнення українських військовополонених. Вони проходять у публічних просторах і вздовж центральних вулиць — незалежно від погодних умов. Учасниками є родичі полонених і зниклих безвісти військових, друзі, ветерани, а також мешканці міста, які не мають безпосереднього особистого зв’язку, але долучаються, щоб тема залишалася видимою в повсякденному житті міста.

Люди збираються з портретами, прапорами підрозділів, іменами та рукописними повідомленнями. На деяких плакатах зазначено дату втрати зв’язку з близькою людиною; інші говорять про катування, мовчання або плин часу. На акціях часто присутні діти, які стоять поруч із дорослими.

Ці зібрання мають повторюваний і тривалий характер, а не є поодинокими подіями. Час від часу під час або після акції з’являється новина про звільнення військовополоненого з Одеси чи області. Такі моменти ненадовго переривають рутину очікування — після чого акції знову повертаються до свого регулярного ритму.

In Odesa, demonstrations demanding the release of Ukrainian prisoners of war take place on a regular basis. They are held in public spaces and along central streets, regardless of weather conditions. Participants include family members of captured and missing soldiers, friends, veterans, and residents with no direct personal connection, who join to keep the issue present in the city’s everyday life.

People gather holding portraits, unit banners, names, and handwritten messages. Some signs mark the date when contact with a loved one was lost; others call attention to torture, silence, or the passage of time. Children are often present, standing alongside adults.

These gatherings are repetitive and sustained rather than exceptional. From time to time, news circulates during or after a demonstration that a prisoner from Odesa or the region has been released. Such moments briefly interrupt the routine of waiting, before the demonstrations resume their regular rhythm.