In wartime Odesa, monuments have become sites of negotiation between history, identity, and loss. The Monument to Empress Catherine II was removed, marking a deliberate shift in how imperial legacies are addressed in the city’s public space. The Pushkin Monument was later marked with red paint—symbolising blood—and subsequently covered by the authorities in 2025. At the same time, other figures, such as the Duke de Richelieu Monument, were actively protected.

Cultural and spiritual landmarks have also been drawn into the war. The Transfiguration Cathedral was struck and damaged, a reminder that the conflict does not stop at the threshold of heritage or faith.

Historic monuments / Історичні пам’ятники

У воєнній Одесі пам’ятники стали просторами переговорів між історією, ідентичністю та втратою. Пам’ятник імператриці Катерині II було демонтовано, що позначило свідомий зсув у ставленні до імперської спадщини в міському публічному просторі. Пам’ятник Пушкіну згодом облили червоною фарбою — символом крові — а у 2025 році його було закрито рішенням міської влади. Водночас інші постаті, зокрема пам’ятник герцогу де Рішельє, перебували під активним захистом.

До війни були втягнуті й культурні та духовні орієнтири міста. Спасо-Преображенський собор зазнав удару й був пошкоджений — як нагадування про те, що війна не зупиняється на порозі спадщини чи віри.