Lukasz Mackiewicz

Daily Life in Odesa

Life in Odesa continues amidst the backdrop of war. Concerts are held, cafés open their doors, weddings take place, and children are born—reminders of continuity, hope, and resilience. At the same time, the city bears witness to the conflict: remnants of destroyed Russian military equipment are displayed on one of Odesa’s main squares, a stark reminder of the ongoing struggle.

This section captures the coexistence of ordinary life and extraordinary circumstances, showing how residents adapt, celebrate, mourn, and persevere. It is a record of a city that refuses to pause, even under sustained military threat.

Повсякденне життя в Одесі

Життя в Одесі триває на тлі війни. Проводяться концерти, відкриваються кафе, відбуваються весілля, народжуються діти — нагадування про безперервність, надію та стійкість. Водночас місто свідчить про конфлікт: залишки знищеної російської військової техніки виставлені на одній із головних площ Одеси, різкий нагадування про триваючу боротьбу.

Цей розділ фіксує співіснування буденного життя та надзвичайних обставин, показуючи, як мешканці адаптуються, святкують, оплакують і витримують труднощі. Це запис міста, яке не зупиняється навіть під постійною військовою загрозою.

Sport

Despite the war, sport continues to play a vital role in everyday life in Odesa. In a city marked by air-raid sirens and uncertainty, training sessions, competitions, and informal gatherings around sport offer a rare sense of normality, resilience, and collective purpose.

Throughout the year — in both winter and summer — running competitions take place, alongside boxing events, a discipline deeply rooted in Ukrainian sporting culture. What is striking is the simultaneity of these efforts: multiple sports unfolding in parallel, across different venues, sustained by coaches, volunteers, and local communities. Sport in Odesa has not paused — it has adapted. Training continues even when competitions must be held without spectators, and teams persist despite disrupted schedules and limited resources.

Odesa’s strong football tradition, encompassing both men’s and women’s teams, remains a source of pride. Although matches sometimes take place behind closed doors, commitment to training and competition endures. In these persistent routines lies a powerful statement: that life, discipline, and aspiration continue, even in the shadow of war.

Спорт

Попри війну, спорт і надалі відіграє важливу роль у повсякденному житті Одеси. У місті, позначеному повітряними тривогами та постійною невизначеністю, тренування, змагання та неформальні спортивні зустрічі дарують рідкісне відчуття нормальності, стійкості та спільної мети.

Протягом усього року — і взимку, і влітку — в Одесі відбуваються бігові змагання, а також боксерські турніри — вид спорту, глибоко вкорінений в українській спортивній культурі. Вражає одночасність цих процесів: різні види спорту розвиваються паралельно на багатьох майданчиках, завдяки зусиллям тренерів, волонтерів і місцевих громад. Спорт в Одесі не зупинився — він адаптувався. Тренування тривають навіть тоді, коли змагання доводиться проводити без глядачів, а команди працюють попри порушені графіки та обмежені ресурси.

Футбольні традиції Одеси — як у чоловічому, так і в жіночому футболі — залишаються важливим джерелом гордості. Хоча матчі іноді проходять за зачиненими дверима, відданість тренуванням і змаганням не слабшає. У цій наполегливості — потужне свідчення того, що життя, дисципліна та прагнення до розвитку тривають навіть у тіні війни.

Куяльник / Kuyalnik

Куяльник здавна був місцем оздоровлення та відпочинку. У радянський період він функціонував як повноцінний санаторій, куди приїжджали відвідувачі з Одеси та всього регіону заради лікування, відновлення й спокою.

Розташований лише за двадцять хвилин від центру міста, Куяльницький лиман вирізняється солоним озером і мінералізованою водою, які вважаються цілющими. Санаторій продовжує працювати й сьогодні, але водночас це місце набуло більш неформального значення: влітку люди приходять сюди ввечері, щоб зайти у теплу солону воду, зустрітися з друзями, піти на побачення або просто побути разом.

У 2025 році цьому особливому простору та його атмосфері було присвячено фільм «Sanatorium», який пропонує тихий, інтимний портрет Куяльника — водночас як курорту здоров’я і соціального ландшафту, сформованого пам’яттю, звичкою та тяглістю.

Kuyalnik has long been a place of healing and retreat. During the Soviet period, it functioned as a fully developed sanatorium, drawing visitors from Odesa and across the region who came for treatment, rest, and recovery.

Located just twenty minutes from the city centre, the Kuyalnik estuary is defined by its salt lake and mineral-rich waters, believed to have therapeutic properties. While the sanatorium still operates today, the site has also taken on a more informal role: in summer, people come in the evenings to wade into the warm, salty water, to meet friends, to go on dates, or simply to spend time together.

In 2025, this distinctive space and its atmosphere were captured in the film Sanatorium, offering a quiet, intimate portrait of Kuyalnik as both a health resort and a social landscape shaped by memory, habit, and continuity.