Illia
Illia is originally from Vinnytsia. After being severely injured during the war, he moved to Odesa for rehabilitation and treatment at the military hospital. What was intended as a temporary stay gradually became something more permanent, as the city turned into the place where he began rebuilding his life.
Before 2022, Illia worked in real estate and had no plans to return to military service. When Russia launched its full-scale invasion, he volunteered. In September 2022, during a combat mission, his tank hit a mine. He survived but sustained life-changing injuries, including the loss of his leg. The months that followed were defined by surgeries, rehabilitation, and the difficult process of adapting to a body altered by war.
In Odesa, Illia became closely involved with initiatives supporting veterans in their recovery and reintegration. Through adaptive sports and peer-to-peer support, he works with others who are navigating similar experiences, helping to create routines, structure, and a sense of community. “Recovery doesn’t happen alone,” he says. “You need people around you who understand.”
In 2025, Illia represented Ukraine at the Invictus Games, competing alongside wounded service members from other countries. In 2026, he was awarded a medal by Volodymyr Zelensky in recognition of his service and continued contribution after injury.
Today, Illia’s life in Odesa is shaped by everyday continuity: training sessions, time spent with fellow veterans, and the slow work of building stability in wartime. His story is not one of closure or resolution, but of sustained engagement—living forward, alongside others, in a city that remains under pressure.
Ілля
Ілля родом із Вінниці. Після важкого поранення, отриманого під час війни, він переїхав до Одеси для реабілітації та лікування у військовому госпіталі. Те, що спочатку було тимчасовим перебуванням, поступово перетворилося на новий етап життя — місто стало місцем, де він почав відновлюватися і будувати повсякденність заново.
До 2022 року Ілля працював у сфері нерухомості й не планував повертатися до військової служби. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він добровільно пішов на фронт. У вересні 2022 року під час бойового завдання його танк підірвався на міні. Ілля вижив, але зазнав тяжких, незворотних поранень, зокрема втратив ногу. Наступні місяці були сповнені операцій, реабілітації та складного процесу прийняття змін, спричинених війною.
В Одесі Ілля активно долучився до ініціатив, що підтримують ветеранів у відновленні та поверненні до цивільного життя. Через адаптивний спорт і взаємну підтримку він працює разом з іншими ветеранами, які проходять схожий шлях, допомагаючи вибудовувати нові рутини, відчуття спільноти та опори. «Відновлення неможливе наодинці, — говорить він. — Поруч мають бути люди, які розуміють».
У 2025 році Ілля представляв Україну на Іграх нескорених. У 2026 році він отримав державну нагороду з рук Президента України Володимира Зеленського — на визнання його служби та подальшого внеску після поранення.
Сьогодні життя Іллі в Одесі визначається щоденною тяглістю: тренуваннями, часом, проведеним із побратимами, та повільною роботою над стабільністю в умовах війни. Його історія — не про завершення чи остаточне подолання, а про тривалу присутність і залученість: життя поруч з іншими в місті, яке продовжує жити під тиском війни.
Their attention to detail and commitment to quality truly stood out. We’ve already recommended them to others.
—Former Customer